____________________________________________________________

(повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ № __________

ДЛЯ ПРАЦІВНИКА ПРИ РОБОТІ З ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАФОМ ТА ПУЛЬСОКСИМЕТРОМ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для працівника при роботі з електрокардіографом та пульсоксиметром є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання робіт.

1.2. Інструкція з охорони праці для працівника при роботі з електрокардіографом та пульсоксиметром в умовах карантину розроблена на основі Закону України «Про охорону праці», НПАОП 85.11-1.10-84 «Правила техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоров’я. Загальні вимоги», НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16.06.2014 № 398 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», постанови від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

1.3. Працівник, що порушив вимоги цієї інструкції, несе персональну відповідальність в установленому законодавством порядку.

1.4. Працівник, що виконує роботи з електрокардіографом та/або пульсоксиметром, повідомляє безпосередньому керівнику про усі ситуації, що можуть загрожувати життю і здоров'ю людей під час виконання ним робіт, про кожний нещасний випадок, який стався на виробництві, про погіршення стану свого здоров'я, у тому числі про прояв ознак захворювання, про виявлені факти несправності у роботі електрокардіографа.

1.5. Небезпечними і шкідливими факторами виробництва для працівника можуть бути:

• ураження електричним струмом,
• іонізуюче випромінювання,
• електромагнітне випромінювання,
• ультрафіолетове випромінювання,
• небезпека вибуху і пожежі,
• хімічні впливи,
• біологічні впливи.

1.6. Працівник, що виконує роботи з електрокардіографом та/або пульсоксиметром, зобов'язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, режиму праці та відпочинку і виконувати вимоги інструкції з охорони праці.

1.7. Працівник зобов'язаний знати та дотримуватися правил особистої гігієни:

• приходити на роботу в чистому одязі і взутті;
• постійно стежити за чистотою тіла, рук, волосся;
• мити руки з милом після відвідування туалету, дотику з забрудненими предметами, після закінчення роботи.

1.8. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.9. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник залучається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.10. Під час роботи працівник проходить: вступні інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, первинні інструктажі – на робочому місці та повторні: з охорони праці, з пожежної безпеки.

Працівник проходить інструктаж за цією інструкцією перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.

1.11. На роботу приймаються особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, мають освіту відповідного профілю, та пройшли медичний огляд стану здоров’я і не мають відповідних протипоказань.

1.12. Працівнику перед початком та під час роботи заборонено вживати спиртні напої, а також розпочинати роботу у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, хворобливому й стомленому стані або під впливом лікарських препаратів, які знижують швидкість реакції й увагу.

1.13. Працівник зобов’язаний:

• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• дотримуватися норм, правил та інструкцій із охорони праці, пожежної безпеки;
• виконувати тільки ту роботу, яку доручив йому керівник та з якої він пройшов інструктаж;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці, пожежної безпеки;
• не допускати до робочого місця сторонніх;
• знати номери телефонів рятувальної служби (101), поліції (102), швидкої (103);
• вміти надавати першу допомогу потерпілим від нещасних випадків;
• вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.14. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я довколишніх під час виконання будь-яких робіт згідно з посадовою інструкцією.

1.15. Працівник має бути забезпечений спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також санітарно-гігієнічним одягом і взуттям відповідно до галузевих норм.

1.16. Щоб запобігти електризації працівника при роботі з електрокардіографом та/або пульсоксиметром, необхідно дотримуватися таких вимог:

• одяг обслуговуючого персоналу має бути з бавовняної тканини, закритий і щільно облягати, не пересушений та не надто накрохмалений;
• рекомендують перед застосуванням витримувати одяг та взуття у приміщеннях із підвищеною до 80% вологістю;
• заборонено носити одяг із вовни, шовку, нейлону, капрону й інших синтетичних матеріалів, які електризуються під час руху та сприяють накопиченню зарядів на тілі;
• обслуговуючий персонал має носити взуття на шкіряній підошві або на підошві з електропровідної гуми;
• обслуговуючий персонал має прибрати волосся під ковпак або косинку з бавовни.

1.17. Змінне взуття персоналу має бути з нетканого матеріалу, доступного для дезінфікування.

1.18. Обслуговуючому персоналу заборонено:

• під час виконання покладених на нього завдань носити браслети, ланцюжки й інші металеві вироби;
• збиратися у групи більше 10 осіб;
• перебувати у приміщенні закладу охорони здоров’я без засобів індивідуального захисту;
• при прояві ознак респіраторного захворювання, підвищення температури залишатися на робочому місці та/або здійснювати виконання посадових обов’язків.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі. Прибрати з кишень колючо-ріжучі, крихкі та гострі предмети.

2.2. Одягти спецодяг, спецвзуття та інші засобами індивідуального захисту , а також санітарно-гігієнічний одяг і взуття відповідно до галузевих норм.

Використовувати засоби індивідуального захисту (маски, рукавички, бахіли, захисний одяг, окуляри тощо) під час спілкування з пацієнтами та надання їх послуг.

2.3. Перевірити оснащеність робочого місця, справність обладнання, електропроводки, цілісність заземлень та занулень на видимі пошкодження. При несправності повідомити безпосередньому керівнику про виявлені недоліки.

2.4. Візуально перевірити ззовні достатність освітлення і справність вимикачів, розеток.

2.5. Робоче місце працівника повинно утримуватись в чистоті, захаращення робочих місць і проходів не допускається.

2.6. Забороняється перевіряти працездатність електромедичних апаратів у непристосованих для експлуатації приміщеннях зі струмопровідними та/або сирими підлогами.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Працівник має виконувати тільки ту роботу, по якій пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.2. Не передоручати свою роботу стороннім особам.

3.3. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• не торкатися оголених проводів;
• не працювати на обладнанні мокрими руками;
• • не розмахувати гострими і ріжучими предметами;
  • стежити за справністю обладнання, апаратів та іншого устаткування, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;
  • бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших;
  • відключати медичні прилади та обладнання, інше обладнання від електромережі тільки тримаючись за вилку штепсельного з'єднувача.

3.4. Персоналу забороняється при проведенні процедур з допомогою електромедичної апаратури залишати пацієнтів без нагляду.

3.5. При виявленні несправності в процесі експлуатації електромедичної апаратури персонал повинен негайно вимкнути несправний апарат від мережі, зробити відповідний запис у журналі технічного обслуговування, доповісти про це завідуючому відділенням. Працювати з цим апаратом персонал може тільки після усунення несправності і наявності відповідного запису електромеханіка в журналі техобслуговування.

3.6. В медичних установах при підключенні виробів медичної техніки забороняється використання перехідників і подовжувачів для чого, в приміщеннях необхідно передбачити достатню кількість штепсельних розеток у відповідних місцях. Персоналу забороняється використовувати електричне обладнання, не ознайомившись попередньо з принципу його роботи і небезпеками, які можуть виникнути при експлуатації.

3.7. Персоналу забороняється усувати несправності в підключеному до мережі апараті.

3.8. Для запобігання ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу та оператора забороняється:

• порушувати порядок роботи, встановлений інструкцією з експлуатації електрокардіографа;
• працювати з електрокардіографом та/або пульсоксиметром, якщо в результаті пошкодження їх корпусу відкривається доступ до внутрішніх елементів, в тому числі стає можливим проникнення води;
• відкривати корпус електрокардіографа та/або пульсоксиметра.

3.9. При живленні від мережі електрокардіограф повинен включатися тільки від розетки, що має клеми захисного заземлення.

3.10. Слід пам’ятати, що всі підключені до пацієнта елементи електрокардіографа – провідники і електроди, роз’єми, а також попередні підсилювачі, що мають контакт з пацієнтом, гальванічно ізольовані від інших частин апарату і від «землі». Ця ізоляція в нормальних умовах обмежує струми, що протікають через пацієнта, на рівні кількох міліампер.

Якщо ж електроди електрокардіографа з'єднані з будь-яким металевим об'єктом або яким-небудь іншим, наприклад, оголеними руками медперсоналом, то ця ізоляція порушується і виникає небезпека ураження електричним струмом незалежно від того, заземлений даний апарат чи ні.

3.11. Під час дефібриляції апарати можуть залишатися підключеними до пацієнта, оскільки зовнішні датчики і вхідні кола влаштовані так, що реєстратор не пошкоджується навіть в тому випадку, якщо при дефібриляції електроди дефібрилятора приходять в контакт з електродами електрокардіографа та/або пульсоксиметра.

3.12. При використанні електрокардіографа під час операції із застосуванням високочастотних хірургічних інструментів повинні використовуватися бананові штекери, що забезпечені вбудованими резисторами, які запобігають пошкодженню електрокардіографа від апаратів з використанням високочастотних енергій, а також знижують небезпеку опіків шкіри пацієнта під електродами електрокардіографа в разі несправності високочастотного пристрою.

3.13. Електродні кабелі та електроди, а також корпус апарату електрокардіографа та/або пульсоксиметра слід протирати щіткою або ганчіркою, змоченою в розчині формальдегіду тощо за схемою, зазначеною заводом-виробником або вимогами санепідрежиму.

3.14. Забороняється занурювати електродні кабелі та/або пульсоксиметр в непередбачені заводською інструкцією дезінфікуючі та чистячі розчини (рідини), піддавати високотемпературній паровій або повітряній стерилізації, а також обробці ефіром.

3.15. У разі виникнення підозри щодо інфікованості хворого короновірусом СОVID-19, ізолювати такого хворого та викликати спецтранспорт для перевезення його в спеціалізований інфекційний заклад.

3.16. Невідкладно повідомити керівництво про випадок виявлення хворого з підозрою на короновірус СОVID-19.

3.17. Після закінчення прийому кожного пацієнта здійснювати обробку рук спиртовмісним антисептиком, якщо руки візуально не забруднені, та додатково спочатку з милом і водою, якщо руки брудні.

3.18. Під час роботи уникати торкання очей, носа та рота, дотримуватися респіраторної гігієни та етикету кашлю:

• кашель або чхання в зігнутий лікоть або хустинку з її утилізацією в подальшому;
• носіння медичної маски і дотримання гігієни рук після зняття та утилізації маски;
• підтримання соціальної дистанції (не менше 1,5 м) від оточуючих, особливо від осіб з респіраторними симптомами.

3.19. Здійснювати дезінфекцію поверхонь приладів та датчиків, які піддавались контакту з пацієнтом, столу, за яким здійснювався прийом тощо, після відвідування кожного пацієнта. Контролювати стан проведення профілактичної дезінфекції в усіх місцях ймовірної присутності джерела збудника інфекції.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Відключити електричне електрообладнання, що використовувалось під час роботи.

Персоналу забороняється висмикувати штепсельну вилку з розетки за шнур, зусилля має бути докладено до корпусу вилки.

4.2. Провести очищення та/або дезінфікування інструментарію, деталей та вузлів приладів й обладнання.

4.3. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття і відходи.

4.4. Повідомити керівника робіт про недоліки у роботі обладнання, що використовувалося, а також інші недоліки, що мали місце під час роботи.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є потерпілі, надати їм першу медичну допомогу; за необхідності викликати «швидку медичну допомогу».

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

• негайно припинити роботу;
• вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;
• при необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої медичної допомоги.

5.4.1. Перша допомога у разі отруєння.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

• шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або при контакті отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, припікаючі речовини, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);
• дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);
• шкіра та слизові оболонки: при потраплянні на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);
• ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття "піску" або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язиці або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється при ковтанні та диханні; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, втрата свідомості; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) при огляді місця події звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті ємності, ємності з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

3) уточнити, що саме та в якій кількості приймав постраждалий;

4) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

7) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення. Забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) якщо постраждалий перебуває в свідомості та відомо, що отрута була прийнята перорально (через рот), промити шлунок «ресторанним» або блювотним методом до отримання чистих промивних вод: дорослому необхідно випити 500-700 мл (2-3 стакани) чистої, холодної (18°С) води, потім необхідно викликати блювоту; повторювати промивання до отримання чистих промивних вод;

9) після промивання шлунка дати постраждалому ентеросорбент (наприклад, до 50 грам активованого вугілля) та проносне (дорослим - 50 мл вазелінового масла). Однак, при отруєнні припікаючими речовинами (наприклад, бензином) та порушенні/відсутності свідомості забороняється викликати блювоту у постраждалого;

10) при потраплянні отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої, холодної (18°С) води. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов’язку на місце опіку;

11) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

12) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.2. Надання першої допомоги у разі ураження електричним струмом.

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий перебуває під дією електричного струму, при можливості припинити його дію: вимкнути джерело струму, відкинути електричний провід за допомогою сухої дерев’яної палиці чи іншого електронепровідного засобу;

3) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

4) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

5) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

6) якщо постраждалий без свідомості, але дихання збережене, надати постраждалому стабільного положення;

7) накласти на місця опіку чисті, стерильні пов’язки;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Перша допомога при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею.

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров «б’є фонтаном», пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати протягом короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі з рани: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору; залежно від діаметру пошкодженої вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при рані кінцівки, в тому числі ускладненій кровотечею, не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації;

5) якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) надати кінцівці підвищеного положення;

в) накласти на рану чисту, стерильну серветку;

г) накласти на рану бинтову пов’язку;

ґ) при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого наявна рана з ознаками артеріальної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне, та при можливості одночасно здійснити притиснення артерії на відстані;

ґ) якщо кровотеча не зупинена, накласти джгут;

д) надати постраждалому протишокове положення;

е) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

є) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) якщо у постраждалого рана з ознаками венозної кровотечі:

а) одягнути рукавички;

б) накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

в) надати кінцівці підвищеного положення;

г) якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку;

ґ) надати постраждалому протишокове положення;

д) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

е) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Перша допомога у разі переломів, вивихів, ударів.

Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при підозрі на перелом кісток кінцівок не медичними працівниками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості, дихання;

3) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

4) якщо у постраждалого відсутнє дихання, розпочати серцево-легеневу реанімацію;

5) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг над раною;

б) накласти стерильну, чисту пов’язку на рану;

в) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

г) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

ґ) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

д) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів;

в) вкрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

г) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) при погіршенні стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникненні пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежегасіння; при необхідності викликати пожежну частину.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника по усуненню аварійної ситуації.

УЗГОДЖЕНО: