Інструкція з охорони праці

при виконанні земляних робіт на глибині понад 2 метри

І. Загальні положення

1.1. Ця інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки під час виконання працівником земляних робіт на глибині понад 2 метри.

1.2. Інструкція з охорони праці при виконанні земляних робіт на глибині понад 2 метри розроблена на виконання вимог абзацу другого статті 13 Закону України «Про охорону праці», з урахуванням вимог НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві», НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.03.2022 № 441 «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах», ДСТУ-Н Б В.2.1-28:2013 «Настанова щодо проведення земляних робіт, улаштування основ та спорудження фундаментів (СНиП 3.02.01-87, MOD)» та інших вимог нормативно-правових актів з охорони праці та галузевих документів.

1.3. До земляних робіт належать викопування виїмок (траншеї, котловану, колодязю тощо). Земляні роботи відносять до робіт з підвищеною небезпекою, а роботи в колодязі – до робіт у замкненому просторі, газонебезпечних робіт або робіт в умовах недостатнього вмісту в робочому середовищі кисню (нижче ніж 20% об’ємних норм).

1.4. До самостійної роботи допускаються особи, старші 18 років, пройшли підготовку та перевірку знань з охорони праці, пройшли медичний огляд і мають допуск на виконання таких робіт. Перед допуском до самостійної роботи працівник повинен пройти вступний інструктаж, первинний інструктаж, попередньо спеціальне навчання з питань охорони праці, перевірку знань з охорони праці, перевірку вмінь та навичок безпечного виконання робіт.

1.5. За цією інструкцією працівник інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж).

Результати інструктажу заносяться до «Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинні бути підписи особи, яка інструктує, та працівника.

1.6. Робоче місце працівника є змінним.

1.7. Графік роботи працівника установлено відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.8. Працівник повинен:

• • • • • виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
        • пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці;
        • чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою підвищеної небезпеки;
        • уміти практично надавати першу допомогу потерпілим в разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати способи штучного дихання і зовнішнього масажу серця;
        • знати галузеві документи і уміти організувати безпечне проведення робіт;
        • не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;
        • не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;
        • вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту;
        • співпрацювати з роботодавцем у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати можливих заходів щодо усунення будь-якої ситуації, що створює загрозу її життю чи здоров'ю або людям, які її оточують та навколишньому природному середовищу;
        • піклуватися про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючого персоналу у процесі виконання будь-яких робіт або під час знаходження на території підприємства;
        • вміти користуватись первинними засобами пожежогасіння.

Працівник повинен пам'ятати, що дотримання вимог інструкцій є основною вимогою запобігання нещасним випадкам.

1.9. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які впливають на працівника під час виконання робіт:

• • обвалення ґрунту внаслідок обрушення стінок виїмки, падіння предметів зверху під час перебування у виїмці;
  • дія рухомих частин засобів виробництва, що використовуються;
  • дія електричного струму або внутрішнього середовища діючих інженерних мереж, розташованих у зоні проведення робіт;
  • патогенні мікроорганізми, підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;
  • недостатня освітленість робочої зони;
  • дія метеорологічних умов (висока температура влітку, низька - узимку);
  • протяги.

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори конкретизуються згідно з результатами атестації робочих місць.

1.10. У випадках травмування і несправностей в роботі обладнання працівник має негайно припинити роботу і повідомити свого безпосереднього керівника та підлеглий персонал про те, що трапилося, надати собі або іншому працівнику першу домедичну допомогу та організувати, за необхідності, транспортування потерпілого до лікувально-профілактичного закладу.

1.11. Забороняється зберігати на своєму робочому місці пожежо- та вибухонебезпечні речовини.

1.12. За порушення (невиконання) вимог нормативно-правових актів з охорони праці працівник притягається до дисциплінарної, а у відповідних випадках – матеріальної та кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством.

1.13. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація небезпечна для його життя чи здоров'я, або для людей, які його оточують і навколишнього середовища.

1.14. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.15. Для попередження можливості виникнення пожежі працівник повинен дотримуватися вимог пожежної безпеки сам і не допускати порушення цих вимог працівниками; курити дозволяється лише в спеціально відведених для цього місцях.

1.16. Працівник повинен пам’ятати, що виконувані роботи належать до переліку робі підвищеної небезпеки, на виконання яких роботодавцем має бути отриманий відповідний дозвіл Держпраці.

1.17. Забороняється виконувати земляні роботи на глибині понад 2 метри за відсутності виданого Держпраці дозволу.

1.18. Під час укладання трудового договору працівник має бути проінформований під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, і можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.19. Працівник забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29.11.2018 № 1804, та згідно з Нормами безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62.

1.20. Під час виконання робіт, що не є специфічними при виконанні земляних робіт на глибині понад 2 метри, слід керуватися відповідними чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.

1.21. Земляні роботи на глибині понад 2 м в охоронних зонах інженерних мереж передбачають попередню розробку та узгодження організаційно-технічних заходів щодо умов безпечного проведення робіт, контроль організацією, відповідальною за експлуатацію інженерної мережі, за ходом робіт з безпосереднім перебуванням її уповноваженого представника на місці проведення робіт.

1.22. Земляні роботи на глибині понад 2 м в місцях загального користування на території населених пунктів виконуються за наявності письмового дозволу (ордера) відповідного органу місцевого самоврядування, а на проїзних частинах доріг населених пунктів – дозволу на розкопування відповідних дорожньо-експлуатаційних організацій та землевласників.

1.23. Роботи в охоронних зонах інженерних мереж та умовах підвищеної небезпеки виконуються за нарядом-допуском. Роботи у виїмках глибиною більше ніж 2 м повинні виконуватися бригадою у складі не менше двох осіб.

1.24. Особи, залучені до земляних робіт на глибині понад 2 м, повинні забезпечуватися справними засобами виробництва: ручним інструментом (лопатою, ломом тощо) або засобами механізації (відбійним молотком, насосом відкачування води з виїмки тощо) та витратними матеріалами (матеріалами для кріплення стінок виїмки, огородження робочої зони тощо), під час проведення робіт у колодязі - засобами контролю газового середовища всередині колодязя та за необхідності засобами захисту дихання.

1.25. До роботи з використанням механізованого інструмента та при розробленні мерзлого ґрунту способом електропідігрівання допускається особа після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці.

1.26. Допуск до використання переносного електричного обладнання під час проведення земляних робіт на глибині понад 2 м передбачає проведення інструктажу з електробезпеки. До обслуговування електрообладнання повинен залучатися тільки електротехнічний персонал (електрик).

ІІ. Вимоги безпеки до початку роботи

2.1. Залишити в гардеробі вуличний одяг, особисті речі.

Перевірити та одягти засоби індивідуального захисту (спецодяг, спецвзуття і ін.), на проїзних частинах доріг – додатково сигнальні жилети, під час проведення робіт у колодязі - рятувальні та страхувальні пояси. Спецодяг повинен бути добре підігнаний і застібнутий, оскільки поли, рукава можуть бути захоплені рухомими частинами механізмів, машин. На голові необхідно мати захисну каску.

2.2. Оглянути та звільнити робочу зону від сторонніх предметів, перевірити достатність освітлення робочої зони.

2.3. Підготувати робочу зону для безпечного виконання роботи.

2.4. Перевірити справність використовуваних засобів виробництва (ручного інструменту, засобів механізації) та достатність витратних матеріалів. При виявленні несправностей інструменту, обладнання, не приступаючи до роботи, а необхідно повідомити про це ремонтний персонал.

Перед початком роботи працівнику слід звернути увагу на раціональну організацію свого робочого місця.

2.5. Працівник повинен особисто переконатися в тому, що всі заходи, необхідні для забезпечення безпеки працівників, виконані.

2.6. Не варто приступати до роботи, якщо є сумніви в забезпеченні безпеки на робочому місці для виконання майбутньої роботи.

2.7. У випадку змінної роботи з'явитися на робоче місце завчасно для прийняття зміни.

2.8. Оглянути (разом із змінником) робоче місце, переконатися у відсутності порушень в роботі устаткування, наявності і справності засобів колективного захисту, наявності необхідного для роботи інструменту, одержати необхідну інформацію у т.ч. про порушення, які мали місце, та заходи щодо їх усунення.

2.9. Перед виконанням робіт з підвищеною небезпекою, які проводяться за розпорядженням або нарядом-допуском, переконатися в належному оформленні документації, пройти (провести) цільовий інструктаж та виконувати заходи передбачені нарядом-допуском, розпорядженням, вимогами нормативних документів, відповідними інструкціями, які регламентують безпечне виконання робіт, діючи згідно з вказівками відповідального за безпеку робіт.

2.10. Виїмки, які розробляються у місцях проходу людей та руху транспорту, слід огородити. На огорожах навішуються попереджувальні написи та знаки безпеки, а в темний час доби - сигнальне освітлення.

2.11. За відсутності даних про точне місцезнаходження інженерної мережі, земляні роботи проводяться після встановлення положення інженерної мережі шляхом ручного шурфування або зондування.

2.12. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва повинен надаватися на початку зміни необхідний час.

ІІІ. Заходи безпеки під час роботи

3.1. Під час знаходження на робочому місці працівник не повинен здійснювати дії, які можуть спровокувати нещасний випадок:

• • не розмахувати гострими і ріжучими предметами;
  • відвалювати ґрунт на розташовані поруч суміжні інженерні комунікації;
  • розробляти ґрунт за допомогою підкопування;
  • проводити будь-які роботи на поверхні поряд з виїмкою у разі перебування людей у виїмці без кріплення стінок;
  • розробляти без кріплення перезволожених піщаних, лесовидних і насипних (неущільнених) ґрунтів;
  • допускати перебування у виїмці працівників без виробничої потреби та сторонніх осіб;
  • пересуватися по елементах кріплення виїмки;
  • використовувати несправні засоби виробництва та неякісні елементи кріплень.
  • стежити за справністю інструментів, устаткування, механізмів, транспортних засобів, дотримуватися правил їх експлуатації та інструкції з охорони праці для відповідних видів робіт;
  • бути уважним, не відволікатися і не відволікати інших.

3.2. Під час роботи працівник повинен бути ввічливим з персоналом, вести себе спокійно і витримано, уникати конфліктних ситуацій, які можуть викликати нервовоемоційне напруження і відбитися на безпеці праці.

3.3. Особливої обережності необхідно дотримуватися і бути уважним поблизу зон підвищеної небезпеки.

3.4. Необхідно беззастережно дотримуватися вимог інструкції по експлуатації обладнання, що використовується у роботі. Забороняється самостійно усувати неполадки в роботі обладнання.

3.5. Працівник під час виконання робіт повинен дотримуватися правил переміщення в приміщенні і на території, користуватися тільки відведеними для руху проходами. Не захаращувати встановлені проходи і проїзди.

3.6. Не допускаються до роботи працівники у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння.

3.7. При сумісній роботі свої дії погоджувати з діями інших працівників.

3.8. Не торкатися частин обладнання, що рухаються та обертаються, оголених проводів, що перебувають під напругою.

3.9. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце.

3.10. Для забезпечення пожежної безпеки працівник повинен виконувати наступні вимоги:

• не можна користуватися електричними шнурами з пошкодженою ізоляцією;
• не можна закріплювати електричні лампи за допомогою мотузок і ниток, підвішувати світильники безпосередньо на електричних проводах;
• не варто залишати без нагляду увімкнені в мережу електричні прилади, за винятком приладів, призначених для цілодобової роботи.

3.11. Працівник має дотримуватися вимог та приписів знаків безпеки, сигнальних кольорів і розмітки; вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим при нещасних випадках; знати номери телефонів для виклику екстрених служб (пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, аварійної служби газового господарства і т.д.) і термінового інформування безпосереднього і вище стоячих керівників, місце зберігання аптечки, шляхи евакуації людей при надзвичайних ситуаціях.

3.12. Працівник має виконувати тільки ту роботу, з якої пройшов навчання, інструктаж з охорони праці і до якої допущений працівником, відповідальним за безпечне виконання робіт.

3.13. Під час виконання роботи працівник повинен мати з собою посвідчення про перевірку знань (за відсутності посвідчення або за наявності посвідчення з простроченими термінами перевірки знань працівник до роботи не допускається).

3.14. Застосовувати необхідні для безпечної роботи справне устаткування, інструмент, пристосування; використовувати їх тільки для тих робіт, для яких вони призначені.

3.15. Стежити за роботою обладнання, станом пристосувань, інструменту.

3.16. Періодично проводити візуальний огляд робочої зони з метою виявлення пошкоджень обладнання, інструменту, порушень технологічного процесу та інше.

3.17. При виявленні несправного обладнання, пристосувань, інструменту, інших порушень вимог охорони праці, які не можуть бути усунені власними силами, і виникнення загрози здоров'ю, особистої або колективної безпеки повідомити про це керівництву і не приступати до роботи до усунення виявлених порушень.

3.18. Розміри ділянки, що розробляється, рекомендується вибирати таким чином, щоб встигнути закінчити основні роботи протягом робочого дня та не залишати на ніч розритої виїмки. Під час перебування у виїмці слід використовувати захисну каску.

3.19. Перед проходом до виїмки має бути перевірено стійкість укосів або надійність кріплення стінок виїмки. Прохід до виїмки з укосами, що зволожувалися, можливий лише після огляду стану стінок виїмки та обвалення нестійкого ґрунту у місцях, де виявлено «козирки» або тріщини (відшарування). Навіси або відшарування ґрунту, що виникають під час розробки виїмки, руйнуються зверху (попередньо зону обрушення звільняють від людей та робочого інструменту), а в разі виявлення в стінках виїмки великого каміння або великогабаритних залишків будівельних матеріалів вони видаляються з виїмки з подальшим підсипанням та ущільнення ґрунтом до проектної відмітки.

3.20. Прохід у виїмку повинен здійснюватися через улаштований трап шириною не менше 0,6 м кутом нахилу не більше 60°, з перильним огородженням висотою 1,1 м. Під час роботи на укосах виїмки глибиною понад 3 м і крутість укосу понад 1:1 (45°) та за вологої поверхні укосу крутістю понад 1:2 (30°) вживаються заходи щодо запобігання падінню працюючого внаслідок ковзання по поверхні укосу (наприклад, за допомогою використання драбини, рятувального поясу, закріпленого за надійну опору або страхувальну мотузку). У вузьких виїмках допускається застосовувати приставні інвентарні драбини. Для переходу через виїмку використовуються робочі настили, виконані з дошки товщиною не менше 40 мм, шириною не менше 0,6 м та з перилами висотою 1,1м.

3.21. Ґрунт з виїмки, робочий інструмент та матеріали повинні розміщуватися на відстані не ближче 0,5 м від зовнішнього краю (бровки) виїмки. У разі виймання ґрунту з виїмки з використанням уступів ширина останніх не повинна бути меншою 0,7 м, а висота - не більше 1,5 м.

3.22. Під час роботи положення робочого інструмента не має допускати можливості його скочування або падіння. Під час розробки виїмки працівники розміщуються таким чином, щоб не травмувати один одного робочим інструментом. Робочий інструмент повинен використовуватися за призначенням.

3.23. В охоронній зоні діючих інженерних мереж не допускається використовувати ударний інструмент. Не допускається використовувати землерийну техніку за умови наближення її робочого органу до інженерної мережі на мінімально допустиму відстань, величина якої залежить вид виду інженерної комунікації та умов проведення робіт (від 0,2 до 0,5 м).

3.24. Не допускається перебування людей у робочій зоні проведення робіт з використанням землерийної техніки, межа небезпечної зони, наприклад екскаватора, дорівнює радіусу дії його робочого органу, що рухається або обертається, плюс 5 м. Розміщення та переміщення будівельно-дорожніх машин та матеріалів повинно здійснюватися за межами призми можливого обрушення ґрунту виїмки.

3.25. Розроблювана виїмка повинна захищатися від дії поверхневих вод за допомогою розміщення відвалів ґрунту з нагорної сторони, улаштування водовідводів тощо. Швидкий приток ґрунтових вод у виїмку вимагає штучного водозниження або примусового водовідливу, а для мулових, ґрунтів-пливунів або у разі можливого виносу підземними водами ґрунту - шпунтового кріплення.

3.26. Під час проведення земляних робіт повинен здійснюватися постійний контроль за станом укосів або кріплень виїмки, вживатися заходи щодо можливого обвалення ґрунту, особливо після зволоження виїмки атмосферними опадами (за допомогою зменшення крутості укосу або підсилення кріплень стінок виїмки).

3.27. Кріплення стінок виїмки або використання всередині виїмки спеціальної переміщуваної захисної клітини є найбільш безпечним способом проведення земляних робіт.

3.28. Допускається розробка виїмки без кріплення (з вертикальними стінками) у нескельних і незамерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод глибиною не більше:

• 1,0 м - у насипних, піщаних та гравійних ґрунтах (до насипних належать ґрунти, що пролежали у відвалах менше 6 місяців і не піддаються штучному ущільненню);

• 1,25 м - у супіщаних ґрунтах;

• 1,5 м - у глинистих, суглинистих та сухих лесовидних ґрунтах;

• 2,0 м - у особливо щільних нескельних ґрунтах, які вимагають для розробки застосування ломів, кирок та інших ударних інструментів.

3.29. Виконання робіт, пов’язаних із перебуванням працівників у виїмках з укосами без кріплень у насипних, піщаних і пилуватоглинистих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод або ґрунтах, осушених за допомогою штучного водозниження та таких, що не піддаються зволоженню, допускається за умови дотримання передбачених таблицею глибини виїмки, крутості укосу залежно від глибини та виду ґрунту виїмки (для риття виїмки без кріплення у ґрунтах природної вологості).

ІV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Прибрати робочу зону. Очистити від бруду засоби виробництва, що використовувалися.

4.2. Вимкнути всі електроприлади. Відключити прилади, інструмент, почистити їх і прибрати у відведене місце для зберігання.

Віднести засоби виробництва та невикористані матеріали у відведене для зберігання місце.

4.3. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, які використовувались під час роботи, або перевірки виконання робіт підвищеної небезпеки, очистити їх і покласти у призначене місце.

4.4. Сповістити безпосереднього керівника про несправності механізмів, пристроїв та інструменту, виявлені під час виконання робіт.

4.5. Вимити руки, обличчя теплою водою з милом, при можливості прийняти душ.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. За можливості не створювати паніки, приступити до ліквідації аварійної ситуації.

5.2. Не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб. Попередити про те, що сталося, безпосереднього керівника. Якщо є постраждалі, надати їм домедичну допомогу; за необхідності викликати екстрену (швидку) медичну допомогу.

5.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно:

•        негайно припинити роботу;

•        вжити заходів щодо евакуації людей та рятування матеріальних цінностей;

•        за необхідності відключити від електромережі технологічне обладнання та електроінструменти.

5.4. Надання першої домедичної допомоги.

5.4.1. Надання домедичної допомоги у разі отруєння невідомою речовиною.

Токсичні речовини можуть потрапити в організм постраждалих такими шляхами:

1) через шлунково-кишковий тракт: при вживанні їжі або під час контакту отруйних речовин зі слизовою оболонкою ротової порожнини (ліки, речовини, які обпікають, мийні засоби, пестициди, гриби, рослини та інші різноманітні хімічні речовини);

2) через дихальні шляхи: вдихання отруйних газів, парів та аерозолів (чадний газ; окис азоту; пари хлору, аміаку, клею, барвників, органічних розчинників тощо);

3) через шкіру та слизові оболонки: під час потрапляння на шкіру та в очі отруйних речовин у вигляді рідини, аерозолю (розчинники, пестициди тощо);

4) як ін’єкції: укуси комах, тварин або змій. Під час ін’єкційного введення ліків або наркотичних речовин.

Ознаки, які вказують на гостре отруєння: відчуття «піску» або різь в очах, світлобоязнь; опіки на губах, на язику або шкірі; біль у роті, горлі, грудях або животі, яка посилюється під час ковтання та дихання; підвищене слиновиділення, нудота, блювота (зі специфічним запахом, залишками отруйних речовин, кров’ю); порушення дихання (задуха, гучне дихання, зміна тембру голосу, кашель); пітливість, діарея, незвичайна поведінка постраждалого (збудження, марення); м’язові посмикування, судоми, запаморочення; незвичайний колір шкіри (бліда, малинова, синюшна).

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на гостре отруєння невідомою речовиною:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) оглядаючи місце події, звернути увагу на ознаки, які можуть свідчити про гостре отруєння: неприємний різкий запах, полум’я, дим, відкриті чи перекинуті посудини, посудини з-під ліків та алкогольних напоїв, відкрита аптечка, використані шприци тощо;

4) уточнити, що саме та в якій кількості вживав постраждалий;

5) викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

6) якщо постраждалий без свідомості, але у нього збережене нормальне дихання, перевести постраждалого в стабільне положення;

7) в разі потрапляння отруйної речовини в очі та/або на шкіру промити уражену ділянку великою кількістю чистої води кімнатної температури, протягом щонайменше 15–20 хвилин. За наявності хімічних опіків (після промивання водою) накласти стерильну пов'язку на місце опіку;

8) знайдені посудини, шприци, упаковки тощо слід зберегти та передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

10) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

11) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отруєння. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

5.4.2. Надання домедичної допомоги у разі ураження електричним струмом.

Порядок надання домедичної допомоги постраждалому в разі ураження електричним струмом:

1) насамперед переконатися у відсутності небезпеки;

2) якщо постраждалий у притомному стані, заспокоїти та пояснити свої наступні дії;

3) викликати екстрену медичну допомогу та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо постраждалого уражено блискавкою, торкатися його та надавати йому необхідну допомогу безпечно (допомогу слід надавати відповідно до наявних пошкоджень);

5) якщо постраждалого уражено електричним струмом:

– щодо непритомного постраждалого впевнитись, що дія електричного струму на нього припинена;

– всі дії щодо припинення дії електричного струму слід здійснювати за умови проходження відповідного навчання або здійснити виклик за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112;

– у разі припинення дії електричного струму на постраждалого слід надати йому домедичну допомогу відповідно до наявних пошкоджень;

6) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

7) у разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

8) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.3. Надання домедичної допомоги у разі масивної зовнішньої кровотечі.

Ознаками масивної зовнішньої кровотечі є будь-що з наведеного:

1) швидке, інтенсивне витікання крові з рани;

2) пульсуючий характер кровотечі (кров б'є фонтаном);

3) пляма крові біля постраждалого, яка швидко збільшується;

4) значне просякнення одягу постраждалого кров'ю;

5) повна чи часткова ампутація кінцівки вище рівня кисті чи ступні;

6) непритомний стан постраждалого без ознак черепно-мозкової травми, за наявності зовнішньої кровотечі;

7) ознаки порушення перфузії: бліда шкіра, холодні кінцівки тощо, за наявності зовнішньої кровотечі.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі масивної зовнішньої кровотечі:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) покликати на допомогу оточуючих. Якщо випадкових свідків декілька слід звертатись до конкретної особи;

3) за наявності, перед початком надання домедичної допомоги використати засоби індивідуального захисту: рукавички, маску, захист очей;

4) в разі кровотечі з рани кінцівки та з можливістю її чіткої візуалізації:

а) здійснити максимально можливий тиск на рану руками;

б) накласти стискаючу пов’язку та оцінити її ефективність;

в) якщо кровотеча зупинилась, заспокоїти постраждалого та здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

г) якщо кровотеча не зупинилась, накласти кровоспинний джгут;

ґ) після накладання кровоспинного джгута оцінити його ефективність:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та, за його наявності, здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут, як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут вище першого джгута;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або виконати тампонування рани;

5) в разі кровотечі з рани кінцівки без можливості її чіткої візуалізації:

а) накласти кровоспинний джгут максимально високо на кінцівку;

б) заспокоїти постраждалого та пояснити подальші дії;

в) розрізати одяг на кінцівці, якщо можливо;

г) оцінити ефективність накладання кровоспинного джгута:

– якщо кровотеча зупинена, записати точний час накладання кровоспинного джгута безпосередньо на кровоспинному джгуті або іншому видимому місці;

– якщо є відповідний навик, перевірити наявність пульсу на кінцівці нижче накладання кровоспинного джгута, та за його наявності здійснити додатковий тиск кровоспинним джгутом та/або накласти додатковий кровоспинний джгут як описано нижче;

– якщо кровотеча не зупинилась, слід збільшити тиск кровоспинного джгута та/або накласти ще один кровоспинний джгут залежно від місця локалізації рани;

– якщо накладання другого кровоспинного джгута не ефективно або відсутня можливість його накладання, слід здійснювати прямий тиск на рану руками до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги або виконати тампонування рани;

ґ) не знімати та не послабляти кровоспинний джгут до приїзду бригади (швидкої) екстреної медичної допомоги.

5.4.4. Надання домедичної допомоги в разі переломів кінцівок.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим у разі підозри на перелом кісток кінцівок:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

3) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

4) якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

а) розрізати одяг та оглянути рану;

б) якщо є кровотеча з рани, діяти відповідно Порядку надання домедичної допомоги постраждалим при масивній зовнішній кровотечі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.03.2022 № 441;

в) накласти стерильну, чисту пов'язку на рану;

г) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

ґ) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

5) якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

а) допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

б) іммобілізувати (знерухомити) пошкоджену кінцівку за допомогою стандартного обладнання (шин) чи підручних засобів. Здійснювати іммобілізацію тільки за умови проходження відповідного навчання, визначити дистальний пульс на кінцівці до та після іммобілізації;

6) вкрити постраждалого термопокривалом/ковдрою;

7) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

8) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги;

9) за можливості зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації стосовно обставин травми та обставинах при її отримання. Всю отриману інформацію передати членам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому.

5.4.5. Надання домедичної допомоги у разі термічних опіків.

Розрізняють опіки чотирьох ступенів:

1) I ступінь (еритема) – почервоніння шкіри, набряклість і біль;

2) II ступінь (утворення пухирів) – сильний біль із інтенсивним почервонінням, відшаруванням епідермісу з утворенням міхурів, наповнених прозорою або каламутною рідиною;

3) III ступінь: некроз всієї товщі шкіри з утворенням щільного струпу, під яким перебувають ушкоджені тканини;

4) IV ступінь (обвуглення): виникає при впливі на тканини дуже високих температур (полум’я, розплавлений метал тощо); частіше при пожежах та аваріях на автотранспорті (ДТП), в літаках, нещасні випадки на шахтах; результат таких опіків – ушкодження м’язів, сухожиль, кісток.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з термічними опіками:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію високої температури на постраждалого, за необхідності зняти тліючий одяг;

3) зняти прикраси, які є на ділянці опіку;

4) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

5) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

6) охолодити місце опіку шляхом промивання протягом щонайменше 20 хв водою кімнатної температури (якщо площа опіку не перевищує 20% у дорослих або 10% у дітей);

7) після охолодження накласти на місце опіку чисту, стерильну суху марлеву пов’язку. Пов’язка не повинна здійснювати тиск на м’які тканини;

8) за наявності міхурів не слід їх пошкоджувати. В разі випадкового пошкодження міхурів накласти пов’язки, як описано вище;

9) при опіках більше ніж 20% площі тіла у дорослих або 10% у дітей потрібно накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

10) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

11) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

12) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.4.6. Надання домедичної допомоги у разі переохолодження.

Розрізняють чотири ступені відмороження:

1) I ступінь – шкіра постраждалого блідого кольору, незначно набрякла, чутливість знижена або повністю відсутня;

2) II ступінь – у ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною; характерні підвищення температури тіла, охолодження;

3) III ступінь – омертвіння шкіри: з’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або темно-бурого кольору; навколо омертвілої ділянки розвивається запальний вал (демаркаційна лінія); характерний розвиток інтоксикації – охолодження, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія;

4) IV ступінь – поява пухирів, наповнених чорною рідиною. У постраждалого наявні ознаки шоку.

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з переохолодженням/відмороженням:

1) переконатися у відсутності небезпеки;

2) припинити дію низької температури на постраждалого;

3) заспокоїти постраждалого та пояснити свої подальші дії;

4) здійснити виклик екстреної медичної допомоги та дотримуватись вказівок диспетчера прийому виклику;

5) якщо у постраждалого ознаки загального переохолодження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) зняти з постраждалого холодний, вологий одяг;

в) якщо постраждалий у притомному стані, дати безалкогольні теплі напої;

6) якщо у постраждалого ознаки відмороження:

а) усунути дію несприятливих факторів зовнішнього середовища, перемістити постраждалого у тепле приміщення;

б) обережно, без зусиль зняти з постраждалого холодний, вологий одяг/взуття;

в) накласти на уражені ділянки тіла чисті, стерильні, сухі марлеві пов'язки, без здійснення додаткового тиску на тканини;

г) за необхідності знерухомити уражені кінцівки;

ґ) якщо постраждалий у свідомості, дати безалкогольні теплі напої;

д) не масажувати і не розтирати уражені ділянки, не застосовувати місцево джерела тепла;

е) не пошкоджувати наявні на місці обмороження міхурі;

7) накрити постраждалого термопокривалом/покривалом;

8) забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги;

9) в разі погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги;

10) за можливості зібрати у постраждалого чи оточуючих максимально можливу інформацію стосовно обставин отримання травми. Всю отриману інформацію передати фахівцям бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру служби екстреної медичної допомоги.

5.5. У разі виникнення пожежі приступити до гасіння наявними засобами пожежогасіння; за необхідності викликати бригаду пожежної охорони.

5.6. Виконувати всі вказівки керівника щодо усунення аварійної ситуації.

З інструкцією з охорони праці ознайомлений (-а):
__________ ________________
(підпис) (ім’я, прізвище)

_______________

(дата)