У Головному управлінні Держпраці роз'яснили питання щодо зміни істотних умов праці під час воєнного стану.

При цьому нагадали, що Законом "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану № 2136-ІХ від 15.03.2022", зокрема, врегульовано особливості переведення та зміни істотних умов праці в ситуації воєнного часу. Він передбачає, що у період дії воєнного стану норми ч. 3 ст. 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Нагадаємо, що ст. 32 КЗпП закріплено правило, згідно з яким у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Як ми бачимо, система та розмір оплати праці законодавцем прямо визначені як істотні умови.

Проте залишалася в силі ст. 103 КЗпП, відповідно до положень якої про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Вказана стаття була спеціальною нормою, а отже, виникала конкуренція між двома правилами одного нормативного акта.

Усуваючи конкуренцію, законодавець прийняв Закон № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", згідно з яким ч. 2 ст. 3 Закону № 2136-ІХ було викладено в новій редакції, а саме: у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених ч. 3 ст. 32 та ст.103 КЗпП, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.