Назва

Характеристика

Набрання чинності

Нормативні документи, що набрали чинності / Прийняті нормативні документи

Ухвалення Закону № 4840 знаменує перехід від каральної моделі нагляду до консультаційної, де превентивні заходи стають важливішими за фінансові санкції: перевірки мають більше орієнтуватися на виявлення ризиків і надання рекомендацій, ніж на фіксацію порушень.

Бізнес отримує можливість залучати сертифіковані організації або самі органи нагляду для проведення попереднього аналізу на відповідність вимогам законодавства.

Також значно розширено функціонал інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду. Установлено обов'язковість фіксації кожного етапу контролю в електронному форматі. Це мінімізує людський фактор і запобігає ситуаціям, коли перевірки призначаються позапланово без належних підстав

24.04.2026

Закон зобов'язує перевізників, операторів інфраструктури та інших учасників ринку впровадити системи управління безпекою, засновані на постійному виявленні небезпек, оцінюванні ризиків, внутрішньому моніторингу та запобіганні аваріям.

Крім того, будь-які суттєві зміни в діяльності, зокрема модернізація інфраструктури чи введення нового рухомого складу, потребуватимуть проведення оцінювання ризиків, а в окремих випадках – із залученням незалежних інспекційних органів

03.07.2026

Постанова запроваджує Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій, який являтиме собою електронну платформу, що міститиме систематизовану інформацію про кваліфікації, професійні стандарти, кваліфікаційні центри, експертів з акредитації тощо.

Ключові новації:

• цифровізація та обмін даними: реєстр стає автоматизованою системою, що через «Трембіту» взаємодіятиме з ЄДЕБО, базами ПФУ та Європейським порталом вакансій EURES;
• міжнародна гармонізація: дані формуватимуться з урахуванням міжнародної стандартної класифікації видів занять (ISCO);
• адміністрування: держателем та адміністратором системи визначено Національне агентство кваліфікацій

02.05.2026

01.04.2026

Змінами до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553, передбачено, що під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає, зокрема, наявність документів, які дають право на виконання підготовчих та/або будівельних робіт.

Постановою також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 № 244, та постанови КМУ «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» від 23.12.2020 № 1340

11.04.2026

Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» від 01.04.2026 № 490

Суть новації полягає в тому, що одна особа з інвалідністю може зараховуватися до виконання нормативу як дві штатні одиниці. Проте це правило діє лише для чітко визначених категорій: осіб з інвалідністю I групи, а також II групи – за умови наявності порушень зору або психічних розладів із затвердженого переліку.

Подвійне зарахування можливе лише за наявності трудових відносин (ЦПД не підходять) та за умови, що заробітна плата працівника за повністю відпрацьований місяць перевищує мінімальну. 

Подвійне зарахування не застосовується, якщо робота пов'язана з підвищеною небезпекою, а у працівника є психіатричні протипоказання.

Це стосується, зокрема, сфер транспорту, енергетики, рятувальних служб та інших критичних напрямів

16.04.2026

Постанова оновлює правила, за якими країна виявляє загрози для здоров’я, відстежує їх поширення та реагує на спалахи та епідемії.

Документ формує єдину, цілісну та актуальну систему епіднагляду, що відповідає Закону України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX. Новий порядок побудований з урахуванням європейських стандартів і підходів, які використовуються для епідеміологічного нагляду та реагування на загрози для здоров’я населення

01.05.2026

Передбачено уточнення переліку основних завдань Держпраці, якими, зокрема, є:

• здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці у сфері діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки;
• забезпечення надання роботодавцям і працівникам інформації та консультацій щодо дотримання законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого належить до повноважень Держпраці, і запобігання його порушенню.

Крім цього, розширено та уточнено перелік повноважень Держпраці. Згідно зі змінами Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, окрім іншого:

• здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням відповідних гігієнічних нормативів та за здійсненням необхідних заходів щодо мінімізації (контролю) ризиків у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією;
• здійснює заходи, передбачені планами управління хімічною безпекою;
• проводить перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
• здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про зайнятість у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю;
• проводить оцінку та надає висновок щодо забезпечення компенсації витрат на заходи розумного пристосування або надання дотації на їх здійснення;
• проводить оцінку відповідності критеріям, що дають право на пільги підприємствам/підприємцям трудової інтеграції осіб з інвалідністю та підприємствам захищеного працевлаштування, і надає висновок про відповідність таким критеріям;
• розробляє норми і правила з питань охорони надр, безпечного ведення гірничих робіт та їх маркшейдерського забезпечення та ін.

29.05.2026

Перевірки за виконанням нормативу фактично зосередили в Держпраці, а новий порядок застосовуватиметься до перевірок за звітні квартали починаючи з 1 липня 2026 року. Це означає чіткіші правила контролю, визначені строки перевірок і конкретні процесуальні підстави, коли інспекторів можна не допустити. 

Постанова № 659 закріплює, що предмет перевірки обмежений саме виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, без виходу на інші трудові питання, а планові заходи проводитимуть за річними планами з ризик-орієнтованою періодичністю

02.06.2026

Внесено зміни до порядків подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією російської федерації проти України, до Реєстру збитків.

Зокрема, уточнено поняття «втрачений дохід». До нього належать заробітна плата, компенсації, надбавки, пільги та інший дохід, який особа не отримала внаслідок фактичної втрати оплачуваної роботи через міжнародно-протиправні дії російської федерації в Україні або проти України

04.06.2026

Визначено ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання.

Під час визначення рівня ризику Держенергонагляд оцінюватиме вид діяльності, наявність порушень, аварій і відмов у роботі обладнання за останні 5 років, а також результати попередніх позапланових перевірок. Найбільше впливатимуть на рівень ризику фактори, пов'язані з реальною загрозою для безпеки. Зокрема, значну кількість балів підприємство може отримати за аварії на об'єктах теплопостачання, відмови теплових установок, порушення підготовки до опалювального сезону або недопуск інспекторів до перевірки.

За результатами оцінювання підприємства поділятимуться на три категорії ризику. Високий ризик передбачає проведення планових перевірок не частіше одного разу на 2 роки, середній – одного разу на три роки, а незначний – одного разу на 5 років. Для підприємств, які тривалий час працюють без суттєвих порушень, період між перевірками може бути збільшений

13.06.2026

Постанова замінила відносні строки («24 місяці», «30 місяців») єдиною фіксованою датою. До 31 грудня 2027 року виробники можуть самостійно обирати, за яким регламентом проходити затвердження типу: за новим Технічним регламентом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 28, або за раніше чинними – затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1367 і постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1368.

Для ринку важливо й інше: техніка, введена в обіг за старими регламентами до 31 грудня 2027 року, не підпадатиме під обмеження з причин невідповідності новому регулюванню навіть після його виключного запровадження

16.06.2026

Зміни уточнюють поняття джерел небезпеки, розширюють класифікацію небезпечних речовин за класами небезпечності та категоріями в межах класу, а також визначають умови, за яких суб'єкти господарювання можуть не проводити ідентифікацію об'єктів. Встановлено, що результати ідентифікації враховуються проектними організаціями при визначенні класу наслідків будівель і споруд, а також уточнено порядок подання розрахунків і документів, що супроводжують ідентифікацію.

Внесено зміни до класифікації небезпечних речовин відповідно до Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2024 № 539. Оновлено порядок ведення Реєстру об'єктів підвищеної небезпеки, зокрема щодо виключення об'єктів з Реєстру за рішенням ДСНС на підставі змін технічних характеристик або ліквідації об'єкта, а також уточнено обов'язки суб'єктів господарювання щодо зберігання результатів ідентифікації

02.07.2026

Зміни стосуються стандартів знаків безпеки, обслуговування систем протипожежного захисту, вимог до блискавкозахисту та тентових покриттів.

Правила відтепер посилаються на ДСТУ EN ISO 7010:2019 замість радянського ГОСТ 12.4.026-76 та ДСТУ ISO 6309:2007.

Правила доповнено прямим посиланням на Правила підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту, затверджені наказом МВС від 28.02.2025 № 136. Це усуває невизначеність щодо порядку технічного обслуговування пожежної сигналізації, систем пожежогасіння та димовидалення – договори з обслуговуючими організаціями мають відповідати саме цьому документу. Паралельно змінено підхід до блискавкозахисту кіосків, павільйонів і наметів: замість обов'язкового дотримання ДСТУ Б В.2.5-38:2008 тепер допускається орієнтуватися на проєктну чи експлуатаційну документацію або рекомендації виробника системи блискавкозахисту

24.04.2026

05.06.2026

14.04.2026

14.04.2026

20.05.2026

Правила є обов'язковими для суб'єктів енергетичної галузі та поширюються на всі етапи робіт з електроустановками:

• проєктування та нове будівництво;
• реконструкція та технічне переоснащення;
• капітальний ремонт та експлуатація.

Мета документа – актуалізація нормативних вимог в електроенергетиці, підвищення рівня безпеки й надійності електроустановок та приведення галузевих норм у відповідність до чинного законодавства України

05.06.2026

Новий звіт вводиться в дію з 01.01.2027. Форма поширюється на юридичних осіб відповідно до затвердженої методології. Подавати звіт необхідно територіальному органу Держстату не пізніше 10 квітня.

Звіт № 1- ІКТ стосується підприємств, що мають доступ до мережі Інтернет у службових цілях, підключені до лінії фіксованого доступу до мережі Інтернет (ADSL, SDSL, VDSL, оптоволоконних технологій (FTTP), кабельних технологій, фіксованих бездротових мереж тощо), мають вебсайт і використовують соціальні медіа

29.04.2026

03.06.2026

Нормативні документи, що втратили чинність

Назва

Характеристика

Втрата чинності

05.06.2026

03.06.2026