Держпраці підготувала проєкт постанови Кабінету Міністрів, що докорінно змінює підхід до проведення трудових перевірок через впровадження математичної моделі оцінки ризиків. Нова система передбачає нарахування балів за порушення та характеристики підприємства, що безпосередньо визначатиме частоту планових візитів інспекторів. Реформа стосується широкого кола питань: від охорони праці до дотримання нормативів працевлаштування осіб з інвалідністю.

Логіка балів: хто під прицілом

В основі нової моделі – накопичувальна система балів, де кожне порушення або характеристика підприємства додає певну кількість очок до загального "рейтингу ризику". Компанії з трьома і більше одиницями обладнання підвищеної небезпеки отримують одразу 41 бал – і автоматично потрапляють до категорії високого ризику (перевірка раз на два роки). Підприємства з менш вираженими ризиками отримують від 21 до 40 балів (середній ризик, раз на три роки), а ті, хто набирає менш ніж 21 бал, підлягають перевірці лише раз на п'ять років.

Найбільш чутливою для більшості роботодавців є група трудових критеріїв. Заборгованість із зарплати понад місяць – 4 бали. Виплата на рівні мінімальної або нижче – 2 бали. Використання праці неповнолітніх – одразу 32 бали, що саме собою переводить компанію в зону середнього ризику. Виявлені ознаки злочинів за статтями 172, 173 або 175 Кримінального кодексу України (грубі порушення трудових прав) нараховуються окремо та підсумовуються.

Принципова структурна новація полягає у виокремленні двох нових регуляторних треків у самостійний додаток – зайнятість населення та працевлаштування осіб з інвалідністю. Раніше ці сфери були "розчинені" в загальному переліку критеріїв; тепер вони мають власну шкалу балів та окрему логіку перевірок.

Для компаній, які зобов'язані виконувати норматив робочих місць для осіб з інвалідністю, ставки особливо високі: невиконання нормативу – 20 балів, несплата адміністративно-господарських санкцій – ще 10. Підприємства, що надають послуги посередництва у працевлаштуванні за кордоном без включення до відповідного переліку або без договору з іноземним роботодавцем, отримують одразу 20 балів. Незаконне застосування праці іноземців без дозволу – 15 балів, а скасований дозвіл протягом двох попередніх років – ще 10.

Документ містить і заохочувальні механізми, на які варто звернути увагу фінансовим директорам і HR-службам. По-перше, отримання сертифіката відповідності системи управління охороною здоров'я та безпекою праці за стандартом ISO 45001:2019 і надання його до відповідного територіального органу Держпраці до 1 жовтня поточного року автоматично зменшує суму нарахованих балів на 30. Для великих підприємств з обладнанням підвищеної небезпеки це може перевести компанію з категорії "перевірка раз на два роки" до категорії "раз на п'ять років".

По-друге, запровадження програми психосоціальної підтримки працівників – з письмовою політикою та планом заходів, поданим до Держпраці до 1 жовтня, – удвічі знижує бали за критерієм використання праці неповнолітніх. Компаніям, які залучають молодь у межах учнівства чи стажувань, цей інструмент варто розглянути як пряму інвестицію у зниження регуляторного навантаження.

Аналогічне стимулювання передбачено і в сфері зайнятості осіб з інвалідністю: якщо підприємство працевлаштувало особу з інвалідністю І або ІІ групи починаючи з 2022 року та підтвердило це документально до 1 жовтня, бали за порушення нормативу зменшуються вдвічі.

Зміни, закладені в проєкті постанови, формують нову логіку корпоративного комплаєнсу у сфері трудових відносин. Компаніям, що досі вели облік ризиків переважно в контексті податкових перевірок, доведеться адаптувати внутрішні процедури до нових реалій: відтепер "портрет ризику" підприємства в очах Держпраці формується безперервно – на основі даних звітності, результатів попередніх перевірок і навіть звернень громадян (3 бали за кожне звернення щодо порушень у сфері зайнятості).

Ключова зміна порівняно з попередньою редакцією критеріїв – усунення "об'єктів підвищеної небезпеки" зі спільного переліку з трудовими критеріями та розмежування відповідальності між різними групами ризиків. Це підвищує прозорість, але водночас ускладнює загальну картину: тепер підприємство може одночасно потрапити під різні режими нагляду – за охороною праці та за зайнятістю – з різною періодичністю перевірок і різними наглядовими органами.

Бізнесу, який прагне вийти із "зони ризику", варто розглядати сертифікацію за ISO 45001, побудову систем управління охороною праці та своєчасне виконання нормативів щодо осіб з інвалідністю не як витрати на відповідність вимогам, а як стратегічні інструменти управління регуляторним навантаженням.